Новогалещинська громада
Полтавська область, Кременчуцький район

НЕБЕЗПЕКА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ СПАЛЮВАННІ СУХИХ ТРАВ

Дата: 12.09.2019 09:01
Кількість переглядів: 1421

Фото без опису


Щорічно, в сухі осінні дні, з приходом теплої весни або під час жнив, на полях і сіножатях, на пагорбах і схилах, болотах і заплавах, навіть у заповідних зонах та вздовж доріг рухаються вогняні «фронти», що знищують на своєму шляху все те, що може горіти. Шкода, але горе-палії, які прагнуть спалити суху траву, або ж не усвідомлюють усієї небезпеки, до якої можуть призвести ці джерела вогню, або просто ігнорують вимоги пожежної безпеки.

Насамперед, при випалюванні сухої рослинності обгорають коріння багаторічних трав, паростки дерев і насіння; гинуть комахи та інші дрібні тваринки, які живуть у верхніх шарах ґрунту. Найгірше те, що при весняному спалюванні трави нищаться ранньоквітучі рослини (первоцвіти), багато з яких занесені до «Червоної книги». Окрім цього, впродовж останніх років часто відбувається інтенсивне випалювання сухої рослинності і на заповідних територіях.

Незважаючи на начебто обґрунтовані підстави підпалу сухої рослинності, громадяни здійснюють пряме порушення законодавства України. Наприклад, адміністративного кодексу (ст. 77-1): випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, і так само нехтування особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходами для своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, де гуляють діти та підлітки. Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції ще несформованого дитячого організму чи навіть більш серйозні проблеми.

Також Держекоінспекція нагадує про шкоду вдихання диму, що утворюється при спалюванні опалого листя. Адже навесні і влітку листя дерев накопичують з повітря пил та інші шкідливі речовини, які викидаються автотранспортом і підприємствами. При спалюванні опалого листя всі забруднюючі речовини знову викидаються в атмосферу у вигляді продуктів згоряння, при цьому їх шкідлива дія значно підсилюється. У димі опалого листя містяться оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючих без доступу повітря вогнищах утворюється бензопірен - речовина, здатна викликати ракові захворювання. . А залишки спаленного листя отруюють ґрунт.

Дим від спалюваних листя швидко наповнює навколишнє середовище, проникаючи в будинку навіть крізь зачинені вікна і двері. Повітря стає гірким і важким, утруднюється дихання.

Найбільш небезпечним є спалювання на присадибних ділянках рослин, які були оброблені хімічними речовинами. А вдихання продуктів згорання цих з'єднань може бути надзвичайно небезпечним для здоров'я.

Навіть аграрії часто знищують залишки сухої рослинності шляхом випалювання. В результаті таких дій не тільки згоряють рослини, а й гинуть птахи і тварини. Крім того, погіршуються механічні, фізичні, хімічні та біологічні властивості родючого шару грунту.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання сухої трави і листя призводить ще й до таких загроз:

1. В сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яйця на гілках. Тобто, спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.

2. Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми. Крім цього, вони гинуть і від важких металів, які утворюються внаслідок процесу горіння.

3. За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в ґрунт. При її згорянні утворюється зола, яка, незважаючи на загальноприйняту думку, дуже погане добриво. Тому спалювання сухих залишків призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав'яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.

6. При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, а із спалювання сухої трави на полонинах – до лісових пожеж на низинах.

7. Аналогічно, існує загроза загоряння житлових будинків, об'єктів підвищеної вогненебезпеки, транспортних шляхів.

8. Якщо ведеться спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об'єктів.

9. Дим від вогнищ часто в туманні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП і значних аварій. Окрім цього, попадаючи у легені, смог викликає істотне погіршення здоров'я людей, особливо астматиків.

Руйнівні лісові пожежі, обвуглені рештки житлових і господарських споруд – ці та інші наслідки часто трапляються внаслідок необережного поводження людей з вогнем на відкритих територіях. Запобігти біді та втраті майна, а також уникнути травм людей і загибелі тварин, мешканці зможуть лише тоді, коли дотримуватимуться основних правил пожежної безпеки.

 

Спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, а саме: статті 50 Конституції України, статей 9 та 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 16 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, пунктів 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 3.6., 6.4.2. Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України “Про благоустрій в населених пунктах”. Дії, що є порушенням зазначених норм законодавства тягнуть відповідальність відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, що за спалювання листя і рослинних залишків передбачені штрафи. Статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів передбачено накладення штрафу на громадян.

  • 50 Конституції України
  • 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Ст. 50 Конституція України в останній чинній редакції від 28 червня 1996 року.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 77 КУпАП в останній чинній редакції від 5 березеня 2017 року.

Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 77-1 КУпАП в останній чинній редакції від 8 грудня 2009 року.

Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

     Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону 1825-VI від 21.01.2010}

Стаття 9. Екологічні права громадян України кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;

і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.

Ст. 9 Про охорону навколишнього природного середовища в останній чинній редакції від 12 жовтня 2018 року.

  • 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища

Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Ст. 12 Про охорону навколишнього природного середовища в останній чинній редакції від 18 листопада 2012 року.

 

Закон України “Про охорону атмосферного повітря”

Стаття 16. Регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат.

Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом 5456-VI від 16.10.2012}

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату.

ПРАВИЛА утримання жилих будинків та прибудинкових територій

3.6.14. Спалювання   всіх   видів   відходів   на   території

домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

3.7.4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в

чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.

Прийняття від 17.05.2005 Набрання чинності, відбулось 05.09.2005

Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України

Розділ 4. Використання об'єктів благоустрою зеленого господарства

 4.2. На   об'єктах    благоустрою    зеленого    господарства забороняється:

спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати

інші правила протипожежної безпеки;

Розділ 9. Догляд за об'єктами благоустрою зеленого господарства

9.1. Догляд за деревами і чагарниками

9.1.19. Згрібати  листя  з-під  групи  дерев  і  чагарників у

лісопарках,  парках,  гідропарках,  скверах,  садах,  за  винятком

ділянок  загонів  тощо,  забороняється,  тому  що це призводить до

винесення  органічних  добрив,  зменшення  ізоляційного  шару  для

ґрунту,   який   запобігає   випаровуванню   ґрунтової  вологи  та

промерзанню коріння.  Листя має залишатися на зиму під деревами, а

весною  його  можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів

змішати з ґрунтом,  що приведе  до  його  мінералізації.  Згрібати

листя  слід  лише  тоді,  коли воно негативно впливає на зовнішній

вигляд  (партерний  газон,  пам'ятники  і  меморіальні  комплекси,

площі,   дитячі  майданчики,  спортивні  комплекси,  головні  алеї

зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

     На звичайних   газонах  листя  слід  згрібати  тільки  вздовж

магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки

10-25 м залежно від значущості об'єктів.

     Спалювати листя категорично забороняється.

     Листя, подрібнені  гілки деревини рослин і трав'янисті рештки

квітково-декоративних рослин та скошених газонних  трав  необхідно

вивозити  на  спеціальні  полігони  або  на  відведені площадки на

підприємствах зеленого господарства  для  приготування  компостів,

садових земель та інших органічних добрив.

Прийняття від 10.04.2006 Набрання чинності, відбулось 17.08.2006. 

 

Закон України “Про благоустрій в населених пунктах”.

Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні  та  організаційні   засади   благоустрою   населених   пунктів   і  спрямований  на  створення  умов,  сприятливих для життєдіяльності людини.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь