НЕБЕЗПЕКА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ СПАЛЮВАННІ СУХИХ ТРАВ

Незважаючи на начебто обґрунтовані підстави підпалу сухої рослинності, громадяни здійснюють пряме порушення законодавства України. Наприклад, адміністративного кодексу (ст. 77-1): випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, і так само нехтування особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходами для своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, де гуляють діти та підлітки. Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції ще несформованого дитячого організму чи навіть більш серйозні проблеми.

Також Держекоінспекція нагадує про шкоду вдихання диму, що утворюється при спалюванні опалого листя. Адже навесні і влітку листя дерев накопичують з повітря пил та інші шкідливі речовини, які викидаються автотранспортом і підприємствами. При спалюванні опалого листя всі забруднюючі речовини знову викидаються в атмосферу у вигляді продуктів згоряння, при цьому їх шкідлива дія значно підсилюється. У димі опалого листя містяться оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючих без доступу повітря вогнищах утворюється бензопірен - речовина, здатна викликати ракові захворювання. . А залишки спаленного листя отруюють ґрунт.

Дим від спалюваних листя швидко наповнює навколишнє середовище, проникаючи в будинку навіть крізь зачинені вікна і двері. Повітря стає гірким і важким, утруднюється дихання.

Найбільш небезпечним є спалювання на присадибних ділянках рослин, які були оброблені хімічними речовинами. А вдихання продуктів згорання цих з'єднань може бути надзвичайно небезпечним для здоров'я.

Навіть аграрії часто знищують залишки сухої рослинності шляхом випалювання. В результаті таких дій не тільки згоряють рослини, а й гинуть птахи і тварини. Крім того, погіршуються механічні, фізичні, хімічні та біологічні властивості родючого шару грунту.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання сухої трави і листя призводить ще й до таких загроз:

1. В сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яйця на гілках. Тобто, спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.

2. Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми. Крім цього, вони гинуть і від важких металів, які утворюються внаслідок процесу горіння.

3. За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в ґрунт. При її згорянні утворюється зола, яка, незважаючи на загальноприйняту думку, дуже погане добриво. Тому спалювання сухих залишків призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав'яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.

6. При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, а із спалювання сухої трави на полонинах – до лісових пожеж на низинах.

7. Аналогічно, існує загроза загоряння житлових будинків, об'єктів підвищеної вогненебезпеки, транспортних шляхів.

8. Якщо ведеться спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об'єктів.

9. Дим від вогнищ часто в туманні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП і значних аварій. Окрім цього, попадаючи у легені, смог викликає істотне погіршення здоров'я людей, особливо астматиків.

Руйнівні лісові пожежі, обвуглені рештки житлових і господарських споруд – ці та інші наслідки часто трапляються внаслідок необережного поводження людей з вогнем на відкритих територіях. Запобігти біді та втраті майна, а також уникнути травм людей і загибелі тварин, мешканці зможуть лише тоді, коли дотримуватимуться основних правил пожежної безпеки.

• 50 Конституції України
• 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Ст. 50 Конституція України в останній чинній редакції від 28 червня 1996 року.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону № 1825-VI від 21.01.2010}

Стаття 9. Екологічні права громадян України кожний громадянин України має право на:

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;

і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012}

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату.