Біль, що не згасає: чотири роки без нашого Героя
Вже чотири роки... Чотири безкінечні, довгі роки невимовного болю, відколи наша наш мужній ГЕРОЙ та ЗАХИСНИК УКРАЇНИ – ВІТАЛІЙ ПЕЧАРСЬКИЙ — поповнив лави Небесного Війська.
2 липня — день, коли час зупинився. Саме в цей трагічний день, виконуючи надскладне бойове завдання на Донеччині та до останнього подиху боронячи рідну землю від російських окупантів, Віталій віддав те, що мав найдорожчого — своє молоде життя.
Ця клята війна безжально забирає найкращих, залишаючи в душах рідних криваву, незагоєну рану, яку не в силах вилікувати жоден час. Вже чотири роки, як його немає поруч, але біль втрати не згасає, він лише став тихішим, глибшим...
Уся наша громада в глибокій скорботі схиляє голови перед світлою пам’яттю нашого Героя. Він пожертвував собою заради кожного з нас, заради того, щоб ми могли жити, дихати та бачити вільне небо на своїй, Богом даній українській землі.
Пам'ять про його великий подвиг житиме вічно, допоки б'ються наші серця. Просимо кожного згадати Віталія сьогодні у своїх молитвах, зігріти його душу добрим словом та тихою подякою за наше майбутнє.
Низький уклін тобі, наш янголе-охоронцю... Сумуємо всім серцем... Пам’ятаємо кожну мить...
Вічна і світла пам'ять! Вічна слава нашому Герою!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ВОНИ НАЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРЦЯХ!
